Протокол чата с Юрием Андруховичем
Протокол on-line чата с Юрием Андруховичем
В Книжном Клубе состоялся on-line чат с Юрием Андруховичем! Более 35 человек смогли пообщаться с популярным писатем на сайте Книжного Клуба и узнать все о его книгах, творческих планах и взглядах на жизнь. Как мы и обещали, участники получили море положительных эмоций и остались очень довольны общением с Юрием Андруховичем! Это было действительно интересно и познавательно!
Юрій Андрухович: Привіт усім, хто тут зібрався. Хочу відразу ж запросити тих, які між 12-м і 18-м вересня будуть в одному з 5 перелічених міст (Ужгород, Львів, Київ, Дніпро, Тернопіль) на мій "Самогон-тур" -- разом із польським гуртом "Карбідо". Запрошую.
лена: Подскажите можна в школе обсуждать ваши рассказы?
Юрій Андрухович: лена, гм, я проти того, щоб вони були в обов'язковій шкільній програмі, але звичайно не проти того, щоб їх обговорювали -- якщо неофіційно і не з-під палки, тому що вчителі до цього змушують...
Галина: Скажіть Юрій, чи важко займатись видавництвом
Юрій Андрухович: Галина, Ні, не важко. Бо я ним не займаюся:)
Лариса: Мне бы хотелось у Вас узнать свои произведения Вы пишете от души
Юрій Андрухович: Лариса, трохи від душі, але й від тіла:) Душа без тіла мені не дуже цікава:)
Лариса: А у нас в Запорожье проездом случайно не будете
Юрій Андрухович: Лариса, найближчим часом ні. Ми були приблизно рік тому з Жаданом і Дерешем. Пам'ятаєте?
Titr: Здоровенькі були пане Юрію. Раді вітати!!
Юрій Андрухович: Titr, вітаю й Вас! На жаль, сьогодні жахливо сумний день -- не стало Юрка Покальчука. Хай Господь упокоїть його.
Titr: А чи були ви в славетному місті козацької слави Гадячі? чи знаєте про нас?
Юрій Андрухович: Titr, про Гадяч знаю від Гоголя:))) Та звісно, що заїхав би. Сподіваюся, місто не надто гадське?:))
igorko: Чи є плани випустити реміксовану версію "Самогону", наприклад "Бурачанка" або "Паленка"?
Юрій Андрухович: igorko, добра ідея. Можливо, зробимо нову польськомовну версію "Бімбер".
Микола: Добрий день всімю Добриденьб пане Юріє! Перш за всеб давайте віддамо шану світлій пам"яті чудовіої людини і письменника Юрка Покальчука.0257465
Юрій Андрухович: Микола, так, царство небесне.
Лариса: Скажите Юрий Ваши произведения имеют реальные событие
Юрій Андрухович: Лариса, звичайно. Найцікавіше для мене однак -- не сліпо йти за реальною подією, а якимось чином обіграти її, фанетазія, вигадка -- це також кайфово, як і дійсність.
Сергей: Сьогодні все буде?))): Пане Юрію! Чи лунають пропозиції екранізувати щось з творів? Яке відношення до екранізації «Кисневого голоду» - подобається чи ні?
Юрій Андрухович: Сергей: Сьогодні все буде?))), Так, лунають пропозиції, але далі цього діла не йдуть. "Кисневий голод" -- хороший фільм, я його бачив трохи інакшим, але він усе одно хороший, навіть призи на міжнародних фестивалях здобував.
Юлия: ПРивіт Юрій ! Що надихає вас на твори
Юрій Андрухович: Юлия, "надихає" -- трохи заромантичнене слово. Краще сказати "стимулює" -- як породіллю до пологів:))) Мене стимулює потреба в розумінні. Хочу, щоб якомога більше людей могли мене краще зрозуміти.
сергей: Юрій, Чому ви почали писати книги? хто вас до цього надихнув?
Юрій Андрухович: сергей, я спершу писав не книги, а просто так -- вірші для себе. Книгами (насправді книжками, бо книги -- це щось таке товсте і велике) вони ставали через багато-багато років.
Микола: Чи плануєте в Книжковому клубі видати "Гамлета" у своєму перекладі?
Юрій Андрухович: Микола, ні, він зараз виходить у Малковича в Абаба-галамага. На форумі у Львові буде прем'єра.
Наталия: Юрий, на кого из литературных персонажей по Вашему Вы похожи?
Юрій Андрухович: Наталия, на Юрія Андруховича
Юрій Андрухович: Наталия, на Юрія Андруховича з роману-замість-роману "Таємниця":))
Марина_Хочу_у_Франик: Чи займається Ваш син літературною діяльністю? На відміну від Софії, нічого про нього не знаю.
Юрій Андрухович: Марина_Хочу_у_Франик, ні, не займається. Він цікавий хлопець, але по-іншому.
Юлия: Твори для вас це робота чи відпочинок
Юрій Андрухович: Юлия, це не відпочинок точно. Але це неправильно називати й роботою. Це -- що це таке? Часом це нестерпна мука, а часом величезний радісний кайф.
igorko: чи візьметесь за написання історичного роману, наприклад про давні галицькі події.
Юрій Андрухович: igorko, десь у потаємних звивинах мозку задум зароджується. Але не про давні галицькі часи, а про значно пізніші. Далі ні слова.
Микола: Пане Юріє! В "Обручах" мені не сподобалось використане Вами слово "комсюк" Нагадую у 70-х саме комсюки в Ів.Франківську регулярно проводили зустрічі з творчою молоддю, завдяки яким юнь Прикарпаття довідалась про такі імена, як Ольга бабій, Ніла Стефурак. Галя турелик,художник Василь Красьоха, та й про Вас. до речі, також...
Юрій Андрухович: Микола, але ж це не я вигадав слово "комсюк"! Не ображайтеся, це не найобразливіше зі слів.
Анатолий 1002452: Юрій Андрухович, очень приятно было пообщаться с Вами в Донецке, когда Вы приезжали к нам в рамках тура "Левый берег", организованного Клубом) планируете ли в ближайшее время вновь посетить Донецк или область ?
Юрій Андрухович: Анатолий 1002452, я дуже сподівався, що вдасться виступити в Донецьку з тим-таки "Самогоном", тобто зіграти концерт і презентувати диск, але не склалося з фінансами. Іншим разом!
Наталия: Какая цитата великих людей является Вашей самой любимой?
Юрій Андрухович: Наталия, цитата: Совість -- це химера, яку вигадали ті, в кого її немає... Я з цим, до речі, не погоджуюся, але сформульовано весело.
Марина_Хочу_у_Франик: Дуже вразила Ваша таємниця. Здавалося, що ви вивернулися ізсеердини. Щ О Б У Д Е Д АЛ І?
Юрій Андрухович: Марина_Хочу_у_Франик, далі щось буде, звичайно. Роман про абсолютно вигаданих людей. Любовний, мабуть.
пан: Пане Юрію, чи багато заробляє письменник в Україні? Чи може письменник писати якісно і жити за одні гонорари?
Юрій Андрухович: пан, дуже рідко. Самих тільки українських гонорарів переважно замало. Добре, якщо твори видаються ще й за кордоном -- тоді вкупі з українськими гонорарами цілком вистачає.
Inferno: Юрію, було б цікаво дізнатись, чи персонажі у Ваших творах існують поза авторським пером і самостійно починають створювати власну долю чи автор всемогутній творець і остання крапка за ним?
Юрій Андрухович: Inferno, деякі так, деякі живуть уже власним життям -- незалежно від моєї волі й бажань. Стас Перфецький, наприклад. Він ніяк, до речі, не доїде до нас.
Julia: Коли Ви напишете наступну книгу для нас, ваших читачів?
Юрій Андрухович: Julia, як тільки вона визріє. Я ще не прожив її. Проживу -- почну писати. Але писання само по собі відбувається швидко. А проживати треба довше.
Ерато: Юрію! Скажіть, будь ласка, хто може допомогти молодим львівським письменникам вибитись в люди? Я пишу книжки та вірші, але мені дуже тяжко пробитись. Наперед вдячна. Уляна
Юрій Андрухович: Ерато, це вічне запитання всіх початківців. Розсилайте Ваші твори на всі можливі видавничі адреси. Показуйте друзям, друзям друзів ітеде. Поширюйте коло. Але головне -- не зациклюйтеся на видаванні як такому. Хай можливість писати означає для Вас набагато більше, ніж можливість видатися. Ого, який я мудрий наставник молодьожі!:)))
2sleepy: хочеться інколи втікти на край світу.....?????????????
Юрій Андрухович: 2sleepy, майже завжди...
лена: Юрий Анндрухович а что вас подтолкнуло создать такое САМОГОН?
Юрій Андрухович: лена, ну це така музика високоградусна і зроблена власними руками, у своєму натуральному господарстві, а головне -- з домішками карбіду:))
Я...: Юрий, кем легче быть стоматологом или писателем...ведь оба вкладывают душу!!! в свое творение???
Юрій Андрухович: Я..., у мене є знайомий стоматолог, і він увесь час говорить про карму, про Церкву, про Будду, про нумерологію -- увесь час, поки я сиджу з роззявленим ротом і нічого сказати не можу. Він справді вкладає душу в роботу:))
Юлия: Ви пишите про пори року, а яка пора року ваша улюблена
Юрій Андрухович: Юлия, літо. Я страшенно люблю спеку і всі її запахи.
Тетяна Нетецька: я знаю що Ви багатьох людей робили щасливими дарувавши свої подарунки..Хоча я рідко їх отримую ...Скажіть щоб ви хотіли отримати..Що було для Вас незабиваємим подарунком...Да хотілиб..4847499 номер карточки
Юрій Андрухович: Тетяна Нетецька, складно відповісти, бо я насправді дуже щедро багатьма людьми обдарований. Як каже одна моя знайома, що можна подарувати людині, в якої все є? (Це вона не про мене каже).
Николай: А не хотілося часом все покинути і зайнятись чимось другим?
Юрій Андрухович: Николай, так, звичайно. От я й зайнявся -- виступаю з рок-музикантами:))
AHAPXICT-UA: Шановний Юрій. Взагалі я прихильник фентезі, так, так знаю, несерйозно і по дитячому, але мені подобається. Серед українських письменників фентезі займаються скажем подружжя Дяченків. Мені цікаво, які твори найбільш популярні і взагалі ваша думка щодо фентезі й подружжя Дяченків.!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1
Юрій Андрухович: AHAPXICT-UA, я не склав собі думки, бо фентезі, здається, зовсім не моє чтиво. Але серед моїх дурзів і знайомих є повно таких, які ним зачитуються, тому я люблю фентезі -- скажемо так -- заочно.
Марина_Хочу_у_Франик: Що Ви порадите прочитати молодій ще не сформованій особистості?
Юрій Андрухович: Марина_Хочу_у_Франик, роман Томаса Вулфа "Look Homeward Angel" (у рос. перекладі "Взгляни на дом свой, ангел").
Tanya_L: Tanya_L, Вы сочиняете стихи?
Юрій Андрухович: Tanya_L, бувало діло...
Наталия: В чем на Ваш взгляд современные Джентльмены уступают современным Леди...?)
Юрій Андрухович: Наталия, я думаю все простіше. Тобто я не вірю, що "джентльмени" і "леді" справді існують. Будь-де, крім Англії:))
Tanya_L: Какие книги вы любите читать?
Юрій Андрухович: Tanya_L, останнім часом не так художні, як пізнавальні, "літературу факту".
лена: как вы относитесь к НАТО?
Юрій Андрухович: лена, я не проти, швидше за. Хоча з заради того, щоб хлопцям в армії служилося краще, ніж свого часу мені. І щоб дідовщини не було.
norb: вчора на Главреді був надзвичайно... швидкий.. чат, тому встиг тільки два поставити. так от третє: як ви обираєте, з кого перекладати?
Юрій Андрухович: norb, я рідко перекладаю. Тобто це завжди дуже особистий вибір -- якимось чином вибір робить моя конкретна біографічна ситуація.
Tanya_L: какие книги ви ещо хотите перевести на украинский язик?
Юрій Андрухович: Tanya_L, та хоча б одну ще після "Гамлета" -- "Ромео і Джульєтту"...
пан: а мені от теж цікаво, яку зі своїх книг ви вважаєте найкращою)
Юрій Андрухович: пан, зараз уже не знаю. Донедавна вважав, що це "Таємниця". Але вже починає не подобатися. Значить, буде наступна, якась не така.
Наталия: вы свой день стараетесь распланировать.. или куда кривая выведет) или прямая ..?)
Юрій Андрухович: Наталия, я планую, але мене все одно веде крива:))
Tanya_L: В вашей книге философия, лирика, романтика и эротика сплелись в причудливую мистическую историю. Вы верите в местические силы?
Юрій Андрухович: Tanya_L, я вірю в здатність хороших письменників пробуджувати ці сили із небуття.
Tanya_L: Что для вас означает неразделимая любовь?
Юрій Андрухович: Tanya_L, як і у всіх -- нещаслива:)) А взагалі чого я за всіх розписуюся? Може в когось і щаслива.
Юлия: Юрій Андрухович, якби ви мали змогу загадати 1 бажання, щоб ви загадали
Юрій Андрухович: Юлия, дуже конкретну штуку -- невеличкий замок у горах, бажано над озером. І тільки для того, щоб звозити туди цілі компанії і там "предаваться порокам". Жарт, ги-ги.
Лариса: Вы верите в мистику
Юрій Андрухович: Лариса, трошки раніше відповів.
Tanya_L: Любовь ето необьяснимое чуство?
Юрій Андрухович: Tanya_L, не зовсім непоясниме. Її ж усе-таки можна пояснювати через якісь раціональні речі, як наприклад, фізична привабливість. Але її неможливо ПОВНІСТЮ пояснити, звідси й непояснимість.
Марина_Хочу_у_Франик: Юрію Ігоровичу, чи погоджуєтесь Ви з висловлюванням про те, що жінка може бути лише повією або матір/ю? Це з "таємниці")))
Юрій Андрухович: Марина_Хочу_у_Франик, остання відповідь: Ні, не погоджуюся. Бо що тоді робити з черницями?:))
Tanya_L: Як ви вважаєте для чого дано життя?
Юрій Андрухович: Ого, в нас лишилося кілька хвилин. Давайте так: я відповідаю ще на
три запитання, а потім ми з Адміном окремо подумаємо, що робити.
Николай: То нехай ця крива занесе Вас до Вільногірська!
Юрій Андрухович: Николай, arnare, о, вже є два пункти призначення -- Бердянськ і Вільногірськ. Соромно зізнатися, але про другий з них не знаю насправді, де він. Розкажіть несвідомому.
Віктор:4102862: Пане Юрію, ви відчуваєте німб слави? Що вона вам: підмога, палка об яку спіткаєтесь чи справді Пегас?
Юрій Андрухович: Дякую за те, що не давали продихнути! Не буду кричати "Я всіх вас люблю!", але близький до того, щоб саме так і крикнути:)) Усім гарного вечора, будьте молоді і щасливі, ніколи не хворійте і головне -- не вмирайте!