Закрыть
Восстановите членство в Клубе!
Мы очень рады, что Вы решили вернуться в нашу клубную семью!
Чтобы восстановить свое членство в Клубе – воспользуйтесь формой авторизации: введите номер своей клубной карты и фамилию.
Важно! С восстановлением членства в Клубе Вы востанавливаете и все свои клубные привилегии.
Авторизация членов Клуба:
№ карты:
Фамилия:
Узнать номер своей клубной карты Вы
можете, позвонив в информационную службу
Клуба или получив помощь он-лайн..
Информационная служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Если Вы еще не были зарегистрированы в Книжном Клубе, но хотите присоединиться к клубной семье – перейдите по
этой ссылке!
УКР | РУС

Пол Клейнман — «Психологія 101: Факти, теорія, статистика, тести й таке інше!»

ОСОБИСТІСТЬ

Що робить нас... нами?

Вивчаючи особистість, психологи звертають увагу на мислення, поведінку та емоції, які зумовлюють унікальність індивіда. Сукупність таких чинників називають «ментальною системою».

Особистість — це індивідуалізоване поняття, що здебільшого лишається незмінним упродовж життя людини. Розроблено чимало теорій про складові, що формують особистість. Проте загалом психологи сходяться на таких принципах:

• поведінка людини характеризується послідовністю і закономірністю. Люди поводяться певним чином у різних типах ситуацій;

• тип особистості впливає на те, як людина поводиться й реагує на власне оточення, а також зумовлює певні види поведінки;

• особистість — психологічне поняття, проте біологічні процеси мають істотний вплив на неї;

• поведінка — не єдиний прояв особистості. Людина виявляє особистість у взаємодії з іншими людьми, стосунках, думках та емоціях.

 

Теорії особистісних рис

Розглянемо кілька теорій і наукових напрямів, що намагаються пояснити, як розвивається особистість. Деякі з них ми детально розглянули вище: в ієрархії потреб Абрагама Маслоу наголошується на значенні свободи волі і досвіду людини; психоаналітичні теорії (насамперед концепції Зіґмунда Фройда), які зосереджуються на ранньому досвіді й несвідомому; біхевіористські теорії (класичний біхевіоризм і оперантне обумовлення), які передбачають, що людина та її взаємодія з оточенням зумовлюють розвиток особистості; і теорії особистісних рис, на які слід звернути особливу увагу, адже вони наголошують на відмінностях між людьми. За теоріями особистісних рис, особистість кожної людини — унікальна; її формує сукупність характеристик, що спричиняють певний тип поведінки людини. Такі характеристики називаються рисами. Теорії особистісних рис присвячені вивченню рис, які формують особистість людини. У психології розроблено кілька теорій особистісних рис. Розглянемо основні.

 

Теорія рис особистості Ґордона Олпорта

1936 року гарвардський психолог Ґордон Олпорт, який викладав перший у Сполучених Штатах курс із психології особистості, розробив теорію рис особистості. Дослідник шукав у словниках терміни, які, на його думку, стосувалися рис особистості. Склавши перелік із 4500 слів, Олпорт визначив три категорії таких рис.

1. Кардинальні — риси, що контролюють і визначають особистість людини. Таким чином, ці типи рис зазвичай характеризують індивіда і є дуже рідкісними. До таких типів особистості Олпорт відносив тип Ісуса Христа, Нарциса, Макіавеллі.

2. Центральні — поширені риси, зокрема приязність, доброта, чесність тощо.

3. Вторинні — риси, що виявляються за певних обставин або умов. Наприклад, нервування перед публічним виступом.

 

Шістнадцять особистісних факторів Реймонда Кеттелла

Узявши за основу теорію Ґордона Олпорта, психолог Реймонд Кеттелл скоротив перелік із 4200 рис особистості до 171 риси, видаливши подібні й непоширені. Кеттелл на основі цих рис розробив тести-опитувальники для великої вибірки населення.

Отримавши результати опитувальників, Кеттелл виявив тісно пов’язані риси і за допомогою статистичного методу, що називається факторним аналізом, ще більше скоротив кількість основних рис особистості. Дослідник дійшов висновку, що всі особистості мають шістнадцять категорій рис, які тією чи іншою мірою притаманні кожній людині. Шістнадцять особистісних факторів Реймонда Кеттелла:

• абстрактність: уява та абстрактне мислення / приземленість і практичність;

• тривожність: дискомфорт і закомплексованість / упевненість у собі;

• домінування: наполегливість і впертість / безхарактерність і поступливість;

• емоційна стабільність: урівноваженість / емоційна нестабільність і нервовість;

• активність: ентузіазм і спонтанність / стриманість і серйозність;

• консерватизм: гнучкість і відкритість / традиційність і прихильність до звичних речей;

• перфекціонізм: самодисципліна і сила волі / недисциплінованість і гнучкість;

• прямолінійність: замкненість і прозорливість / відкритість і непретензійність;

• інтелект: абстрактне мислення й високий рівень розумових здібностей / конкретне мислення і низький рівень розумових здібностей;

• конформізм: сумлінність і покора / нонконформізм і нехтування правилами;

• самостійність: самодостатність й індивідуалізм / залежність;

• чутливість: сентиментальність і чуйність / брак сентиментальності і жорсткість;

• рішучість: розкутість і заповзяття / сором’язливість і скромність;

• напруженість: нетерплячість і дратівливість / розслабленість і безтурботність;

• довірливість: підозріливість і скептицизм / довірливість і смиренність;

• приязність: доброзичливість і відкритість до людей / відлюдькуватість.

 

Три виміри особистості Айзенка

1947 року психолог Ганс Айзенк розробив модель особистості, незалежну від інших теорій, а в 1970-х роках удосконалив її. Його модель базувалася на концепції про те, що всім людям притаманні три універсальні риси.

1. Інтроверсія / екстраверсія. Інтроверсія — зосередження людини на внутрішньому досвіді, що зумовлює формування замкненої і стриманої особистості. Екстраверсія — зосередження людини на людях навколо й оточенні. Екстраверти — щирі, приязні й комунікабельні люди.

2. Невротизм / емоційна стабільність. За теорією Ганса Айзенка, невротизм — схильність людини до емоційних реакцій або занепокоєння, тоді як емоційна стабільність — це здатність до врівноваженого емоційного стану.

3. Психотицизм. Для осіб, схильних до психотицизму, характерні ворожі, асоціальні, маніпулятивні та апатичні тенденції. Таким людям складно сприймати реальність.

 

Велика п’ятірка рис особистості

На думку сучасних дослідників, які вивчають особистість, у теорії Кеттелла забагато рис особистості, а в теорії Айзенка — замало. Натомість більшість схиляється до теорії про Велику п’ятірку рис особистості, відповідно до якої в основі кожної особистості лежить п’ять основних рис, зокрема:

1. Екстраверсія — рівень комунікабельності людини.

2. Приємність — рівень приязності, душевності, довіри і позитивної соціальної поведінки.

3. Сумлінність — рівень організованості, уважності та самоконтролю.

4. Невротизм — рівень емоційної стабільності людини.

5. Відкритість — рівень уяви, творчості та розмаїття інтересів.

Попри велику кількість теорій, які розглядають тему особистості з різних точок зору, одне можна сказати напевно: вивчення особистості — надзвичайно важлива сфера. Особистість загалом лишається незмінною впродовж життя людини та зумовлює кожну її унікальну й індивідуальну думку, вчинок і почуття…