Віра Крижановська

Батько — із старовинного дворянського роду Тамбовської губернії, генерал-майор артилерії Іван Антонович Крижановський; мати — з родини аптекаря. Після смерті батька (1871) Крижановська була прийнята до Виховного товариства шляхетних дівчат у Петербурзі, у 1872 році поступила до училища св. Катерини казеннокоштною вихованкою, «звільнена» у 1877 році. У 1880-90-х роках жила в Західній Європі. З дитинства Крижановська цікавилася історією давніх часів та окультизмом, виступала на сеансах як медіум. Чоловік Крижановської, відомий спірит Сергій Валер’янович Семенов, з 1894 служив у Власній Його Імператорської Величності канцелярії, в 1904 році отримав звання камергера.

Наслідуючи традиції, поширені серед спіритів, Крижановська стверджувала, що її романи були розказані їй духом англійського поета Джона Уілмота, графа Рочестера, який вірив у існування душі на землі після смерті (звідси її псевдонім, який вона ставила на творах поруч зі своїм прізвищем). Писала французькою мовою, а потім перекладала російською.

Після революції емігрувала до Естонії, більше двох років працювала на лісопильному заводі, де тяжка фізична праця підірвала її здоров’я.