Закрити
Відновіть членство в Клубі!
Ми дуже раді, що Ви вирішили повернутися до нашої клубної сім'ї!
Щоб відновити своє членство в Клубі — скористайтеся формою авторизації: введіть номер своєї клубної картки та прізвище.
Важливо! З відновленням членства у Клубі Ви відновлюєте і всі свої клубні привілеї.
Авторизація для членів Клубу:
№ карти:
Прізвище:
Дізнатися номер своєї клубної картки Ви
можете, зателефонувавши в інформаційну службу
Клубу або отримавши допомогу он-лайн..
Інформаційна служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Якщо Ви ще не були зареєстровані в Книжковому Клубі, але хочете приєднатися до клубної родини — перейдіть за
цим посиланням!
УКР | РУС

Володимир Висоцький

Володимир Висоцький

Володимир Высоцький — поет, прозаїк, автор пісень, актор.

Народився 25 січня в Москві в родині військового зв’язківця, який пройшов усю війну. У 1947-1949 роках Висоцький жив з батьками в Еберсвальді (під Берліном) за місцем служби батька; потім з матір’ю — у Москві.

Після закінчення школи вступив (за наполяганням батьків) в МІСД на механічний факультет, але скоро зрозумів, що це не для нього, пішов з інституту і вступив у студію МХАТ (раніше кілька років виступав у самодіяльності). Навчався з 1956 по 1960 рік.

Після училища, почав працювати в Московському театрі ім. А. С. Пушкіна, але незабаром пішов і «почав мандрувати по різним московським театрам».

З 1964 року вступив до трупи щойно організованого Театру на Таганці, актором якого залишався до кінця життя. Головний режисер Ю. Любімов всіляко підтримував Висоцького, з повагою ставився до його пісенної творчості, дав можливість працювати в спектаклях як автору текстів і музики. Висоцький зіграв у театрі більше 20 ролей.

Вірші Висоцький почав писати дуже рано, не полишив цю справу і в юні роки, заохочений своїми близькими друзями, для яких і писав, і співав («Я бачив, що моїм товаришам потрібно, щоб я їм співав, і вони прагнуть почути, про що я їм розповім у пісні... »). Першу пісню написав у Ленінграді в 1961 році. Вперше почувши виконання Окуджави, був вражений, наскільки така манера викладати вірші під гітару впливає на слухачів. Став намагатися робити це сам.

Перші пісні — данина часу — так звані «дворові», міські пісні. За своє коротке життя Висоцький написав близько тисячі пісень у різних жанрах: казки, бурлески, жарти, маршові ритми та інші.

Багато пісень було написано ним для кінофільмів. Знявся у 30 художніх стрічках. Офіційно невизнаний, поет був улюбленцем мільйонів людей; минаючи радіо, телебачення, друк, завдяки магнітофонним стрічкам, пісні Висоцького ставали відомі усім. Він знайшов для себе усну, пісенну форму, в якій його творчість вільно існувала протягом двадцяти років. Кожну «роль», складену в пісні, автор проживав. За допомогою дружини, Марини Владі, отримав можливість у 1979 році здійснити концертне турне по США, побувати в різних країнах, «побачити світ».

За життя поета не було надруковано жодного його вірша, не було дозволено жодного відкритого концерту. Після смерті Висоцького, в Москві, було видано збірник віршів поета — «Нерв» (1981), складений Р. Рождественським; пізніше — невелику книгу його прози.

У 1988 вийшла велика книга віршів Висоцького «Избранное», в якій його поетична творчість представлено найбільш повно: «Братские могилы», «Песня о друге», «Про йогов», «Прощание», «Спасите наши души», «Москва — Одесса», «07», «Банька по-белому», «Охота на волков», «Диалог у телевизора» та інші.

Помер Володимир Висоцький в Москві 25 липня 1980 року.