Ернст Юнгер

Ернст Юнгер (нар. 29 березня 1895 р. ) — письменник, мислитель, один з головних теоретиків німецької консервативної революції.

Народився в сім'ї доктора філософії Ернста Георга Юнгера. Сім'я переїхала в Шварценберг (Саксонія), де Юнгер-старший став власником аптеки. Ернст Юнгер вчився в закритій школі в Ганновері, звідки в 1913 намагався втекти в Іноземний легіон — отець скористався дипломатичними зв’язками, щоб його повернути.

У серпні 1914 достроково складає іспити, вступає до Гейдельбергського університету  і записується в полк. Навесні 1915 бере участь в бойових діях, після проходження офіцерських курсів командує ротою. Брав участь у битвах при Сомме.

1921—1923 — офіцер в Рейхсвері, працював над новим керівництвом по підготовці піхоти, читав Шпенглера і досліджував світ демонології. З 1921 по 1925 в Лейпцигу вивчає зоологію і слухає філософію у Крюгера. У 1920 році з'явилася його книга «В сталевих грозах», друга книга «Боротьба як внутрішнє переживання» описує війну в ширшому масштабі. Також пише роман «Буря». У 1925 йде у відставку, в 1926 залишає навчання в університеті, в 1927 переїздить до Берліна, де зав'язує контакти з консервативно-революційним рухом .  Разом із створенням безлічі політичних нарисів для різних журналів, Юнгер привніс великий елемент політики в свої книги про війну.

Великий нарис «Робочий» (Der Arbeiter, 1932) є кульмінацією тоталітарних поглядів цього періоду життя, проте, до того ж часу Юнгер починає розчаровуватися в політиці. На Другу світову війну закликається в чині капітана. Взимку він починає роботу над першим чорновим варіантом книги «Мир» (Der Friede). Після публікації в 1942 році книги «Сади і Вулиці» (Garten und Strassen) і швидкого перекладу її на французький під назвою Jardins et Routes, Юнгер набуває багато шанувальників в Парижі і зближується з діячами Опору.

 У 1945 році, стала широко відома книга Юнгера «Мир», сам же він залишався в Кирххорсте.

Союзники після окупації Німеччини наклали заборону на його видання, яка була знята тільки в 1949. У 1950 році переселився в містечко Вільфлінген в Нижній Швабії. Перші його роботи з'явилися поза Німеччиною: «Мир» в Амстердамі в 1946 році, «Поїздка по Атлантиці» — в Лондоні для німецьких військовополонених в 1947 році і щоденники подорожей «Із золотої раковини» — в Цюріху в 1948 році.

У 1949 році військові щоденники Юнгера були опубліковані під назвою «Випромінювання». Також вийшов квазіфантастичний роман «Геліополь». У 1950-і годи єдиним крупним його твором цього періоду з'явився роман «Скляні бджоли. Пише Есе «Світова держава». 1970-і роки Юнгер продовжує багато подорожувати і колекціонувати нагороди в області літератури і культури. Найбільш помітні роботи цього періоду: 1970: «Зближення: Наркотики і Сп'яніння», 1977: «Оймесвіл».  У 1990 році видається збірка «Ножиці» (Die Schere).

Сторічний ювілей Юнгера Ернста був відсвяткований 17 лютого 1995 року.