Олександр Купрін

Купрін Олександр Іванович (1870 - 1938) — письменник. Народився 7 вересня 1870 року в місті Наровчат Пензенської губернії.

В однорічному віці втратив батька, який помер від холери. Мати в 1874 р. приїхала до Москви і через важке матеріальне становище була змушена віддати сина в сирітське училище.

У 1880 р. Купрін поступив в 2-у Московську військову гімназію (з 1882 р. кадетський корпус), а в 1888 р. — у Московське та Олександрівське військове училище.

Перші літературні спроби він зробив під час навчання в кадетському корпусі, а в 1889 р. побачило світ його оповідання «Последний дебют», за який автор отримав в училищі дисциплінарне стягнення.

У 1890 - 1894 рр.. Купрін у чині підпоручика проходив службу в Подільській губернії.

Вийшовши у відставку, оселився в Києві, в 1901 р. перебрався до Петербурга, а потім у Севастополь. Протягом десятиліття відставний офіцер жив у постійній нужді, перебиваючись випадковими заробітками. Однак саме в ці роки відбувалося становлення Купріна як письменника, чому неабиякою мірою сприяла його дружба з І. А. Буніним, А. П. Чеховим і М. Горьким. Тоді були написані повісті «Молох» (1896 р.), «Поединок» (1905 р.), «Поединок» (1905 г.), «Яма» (1909 — 1915 гг.), оповідання «Гранатовый браслет» (1911 г.).

У 1909 р. талант Купріна був відзначений Пушкінській премією. Письменник брав активну участь у громадському житті: в 1905 р. він допоміг сховатися від переслідування поліції группі матросів з бунтівного крейсера «Очаков».

На початку Першої світової війни Купрін добровольцем відправився на фронт, а після демобілізації за станом здоров’я в 1915 р. організував у власному будинку госпіталь для ранених.

Лютневу революцію 1917 р. письменник зустрів з радістю, зблизившись з партією есерів, але події жовтня 1917 р. і Громадянська війна розчарували його.

Купрін долучився до армії Н. Н. Юденича, а в 1920 р. виїхав до Франції. Найвизначнішим твором, створеним в еміграції, став автобіографічний роман «Юнкера» (1928-1932 рр..).

Туга за батьківщиною змусила Купріна у 1937 р. повернутися до СРСР, де відомого письменника зустріли досить прихильно. Але прожив він в Радянській Росії недовго.

Помер письменник 25 серпня 1938 р. в Ленінграді. Похований на Волковому кладовищі.