Євгенія Марлітт

Євгенія Марлітт — (Фридерика Генрієтта Крістіана Євгена Йон, 25.12.1825 - 22.06.1887 рр.) — німецька романістка, більш відома під псевдонімом Е. Марлітт. Автор низки романів, типових для розважального «чтива» німецького міщанства 60-70-х рр.

Євгена народилася в родині купця, з 17 років стала прийомною дочкою принцеси Матильди Шварцбург–Зондерсгаузен, готувалася до сценічної кар`єри, але була змушена відмовитися від неї через прогресуючу глухоту.

У 1863 р., розлучившись з принцесою, у якої була секретарем і компаньйонкою, Євгенія живе в родині свого брата Альфреда, який був шкільним вчителем в Арнштадті. Маючи гарні навички використання витонченого письменства, які вона отримала ведучи переписку принцеси Матильди, Євгенія вирішила присвятити себе письменницької праці. Саме брат запропонував їй спробувати відправляти видавцям рукописи під псевдонімом — Е. Марліт. Євгенія пішла його порадою.

У 1865 році лейпцігський видавець Ернст Кейлі прийняв її роман «Двенадцать апостолов» і відразу запропонував стати штатним співробітником свого журналу Gartenlaube. У вересні роман був надрукований. А вже в 1866 році друга публікація автора, роман «Златокудрая Эльза» мала сенсаційний успіх.

Видавець значно збільшив гонорар письменниці за наступні твори — романи «Синяя борода» і, особливо, «Тайна старой девы». Це дозволило автору забути про фінансові труднощі, а доходи від роману «Имперская графиня Гизелла», що вийшов в 1869 році, дозволяють Євгенії почати будівництво власного будинку.

Стан здоров`я письменниці до 1870 року погіршився настільки, що вона стала постійно пересуватися в інвалідному візку, але продовжувала писати і регулярно видавалася. Кожна книга автора мала успіх у шанувальників її таланту.

Померла Євгенія Марлітт у віці 61 року в Арнштадті.