Шарль Перро
Шарль Перро — відомий французький письменник-казкар, поет і критик. Член Французької академії з 1671. Народився в сім`ї судді Паризького парламенту Пьера Перро і був молодшим з його семи дітей (разом з ним народився і брат-близнюк Франсуа, помер через 6 місяців). З його братів, Клод Перро був відомим архітектором, автором східного фасаду Лувру (1665—1680). Вчився в університетському коллеже Бове, який, проте, кинув, не доучившись. Купив ліцензію адвоката, але незабаром, наскучивши суддівською посадою, поступив клерком до свого брата архітекторові Клоду Перро і увійшов до довіри до Жана Кольберу, так що в 1660-х рр. він багато в чому визначав політику двору Людовика XIV в області мистецтв. Завдяки Кольберу, він 1663 р. призначений секретарем знов освіченої Академії написів і витонченої словесності; він також був генеральним контролером Сюрінтендатства королівських будов. Після смерті Кольбера (1683) він в 1695 р. позбувся місця секретаря.
Перро писало алегоричні поеми, оди, послання в стилі галантної придворної поезії. У 1687 р. опублікував поему «Вік Людовика Великого», в якій він, в протилежність аксіоматичній тоді точці зору, відстоював ідею прогресу в літературі і переваги сучасної літератури над греко-римською. Це викликало обурення багатьох літераторів, в першу чергу Буало, Перро, що відповіло, поруч епіграм, і Расина, що заявив, що розцінює цю думку як вдалий жарт. Перро відповідало діалогами «Паралелі між давніми і новими авторами» (1688- 1697). У його підтримку висловився Фонтенель; «суперечка, що спалахнула в результаті, древніх і сучасних» став дуже помітним явищем в духовному житті Франції.
У 1697 р. опублікував збірку «Казки матінки гуски, або Історії і казки минулих часів з повчаннями». Збірка містила 9 казок, що були літературною обробкою народних казок (як вважають, почутих від годувальниці сина Перро), - окрім однієї («Ріке-чубок»), вигаданою самим Перро. Ця книга широко прославила Перро за межами літературного круга. Фактично Перро ввело народну казку в систему жанрів «високої» літератури. «Казки» сприяли демократизації літератури і зробили вплив на розвиток світової казкової традиції (брати Ст і Я. Грімм, Л. Тик, Р. Х. Андерсен). Цікаво, що свої казки Перро видав не під власним ім`ям, а під ім`ям свого 19-річного сина Перро д`Арманкура, намагаючись оберегти свою репутацію, що вже склалася, від звинувачень в роботі з «низьким» жанром. Син Перро, що додало до свого прізвища назву купленого батьком замку Арманкур, намагалося влаштуватися секретарем до «Мадемуазель» (племінниці короля принцесі Орлеанської), якій і була присвячена книга.
У XX столітті виникла дискусія про авторство казок, в ході якої намагалися довести, що казки дійсно написані перро-сином. Все ж, мабуть, традиційна версія про авторство вірогідніша.
На сюжети казок Перро створені опери «Попелюшка» Дж. Россіні, «Замок герцога Синя Борода» Б. Бартока, балети «Спляча красуня» П. І. Чайковського, «Попелюшка» С. С. Прокоф`єва і ін.
