Нік Перумов

«Нік» — скорочене з англійського від ім`я Миколай. Прізвище Перумов йде від впливового вірменського роду. Коди Вірменія увійшла до составу Російської імперії, вірменські дворянські роди отримали дворянство Російської імперії. Засновник роду Перумових переїхав до Росії на початку Х1Х століття. На щастя, ні у час червоного терору, ні пізніше нікого з сім’ї Перумова не було репресоване, хоча зі сторони матері предки Ніка Перумова - стовбові дворяни, які отримали дворянство ще до Петра. Дід Ніка по батьку увійшов до Великої Радянської Енциклопедії, дід по матері був професором, завідуючим кафедрою у Петербурзі. Його підручники до сих пір у ходу.

Сам Миколай Перумов народився 21 листопада 1963 року. Свої перші літературні опуси він почав створювати ще у шкільні роки. Закінчив кафедру біофізики фізико-механічного факультету Ленінградського політехнічного інституту. Займався молекулярною біологією і десять років відпрацював у Ленінградському HІІ особливо чистих біопрепаратів, поки література не стала його основною професією. Можна сказати, що це сталось «майже випадково». На початку восьмидесятих Миколай, як і багато фізиків-ліриків того часу, «жив Толкієном». Тоді на російський мові вийшов лише «Хобіт» та перша частина «Володаря кілець» - «Хранителі». Через знайомих товарознавців і робітників видавництв Нік діставав книги Толкієна на англійській мові та самостійно їх переводив. (Завдяки цьому, він засвоїв мову настільки, що навіть став підробляти перекладачем - синхроністом!) А потім зрозумів, що не може зупинитись і повинен жити у цьому фентезійному світі далі. Вставив у машинку чистий лист та начав печатати свої представлення про нього. Сам Перумов називає це «літературною грою». Так з'явилась трилогія «Кільце тьми». Вона була написана Ніком для себе та друзів і повинна була усе своє життя пролежати у ящику письмового столу. Але абсолютно випадково цей текст попав до рук хазяїна комп’ютерної фірми. Сталося це у 1991 року, коли комп’ютерна торгівля тільки починалась. А він у цей момент продавав комп’ютери ставропольському видавництву «Кавказька бібліотека» та запропонував їм цей рукопис. Вони думали дуже довго, майже два роки, видали тільки перший том трилогії, та, врешті-решт, права на книгу перейшли до видання «Північно-Захід». Роман викликав самі суперечливі відгуки. Його читачі розділилися на два табори: палких поклонників и ярих противників, котрі навіть зараз, через декілька років після виходу роману, не можуть простити Ніку того, що він «посмів замахнутися на славу Толкієна».
За 11 років літературної творчості з-під пера Ніка Перумова вийшла 21 книга загальним тиражем більш чотирьох мільйонів екземплярів, що є рекордом для жанру фентезі. Ще чотири книги Перумова вийшли під псевдонімом, називати котрий автор категорично відмовляється. У лютому 2004 року Нік Перумов отримав титул «Фантаст року», присуджений йому на найбільшому російському конвенті «Роскон». Ця премія вручається самому тиражному фантасту. В 2003-м їм став Перумов, у якого було продано 726 тисяч екземплярів його книжок.

У серпні 2004 року, у Болгарії підведені підсумки конвенту «Еврокон-2004». У результаті кращім фантастом Європи був визнаний російський письменник Нік Перумов. Конвент європейської фантастики «Еврокон» вперше пройшов у італійському Трієсті в 1972 року і є найавторитетнішім конвентом у Європі. Сумарний тираж книжок Ніка Перумова проданих у 2004-ом році перевищив 1 млн. екземплярів.

У березні 2007 року, на літературної конференції по фантастиці «Роскон-2007», що пройшла у підмосков’ї, Нік Перумов був визнаний Кращім Фантастом 2006 Року у Росії!

Зараз Нік живе у Північній Кароліні (США), де пише свої книги, а також працює у науковому інституті по своїй основній спеціальності — біолога.