Анатолій Рибаков

Анатолій Рибаков народився у сім’ї інженера Наума Аронова в Чернігові. З 1919 року жив у Москві, на Арбаті, буд. 51. Навчався у колишній Хворостовській гімназії в Кривоарбатському провулку. Восьмий та дев’ятий класи (тоді були дев’ятирічки) закінчив у Московській дослідницько-зразковій школі-комуні (скорочено МДЗШКа. Школа виникла як комуна комсомольців, що повернулися з фронтів громадянської війни.

1930 року втупив до Московського інституту інженерів транспорту.

5 листопада 1933 року був арештований і Особливою нарадою колегії ОГПУ осуджений на три роки заслання за статтею 58-10 (Контрреволюційна агітація та пропаганда). Після закінчення заслання, не маючи права жити в містах із паспортним режимом, скитався Росією. Працював там, де не треба було заповнювати анкети.

З 1941 року в армії. Брав участь в боях на різних фронтах, з оборони Москви до штурму Берлина. Останнє звання — гвардії інженер-майор. «За відзнаку в боях з німецько-фашистськими загарбниками» визнаний таким, що не має судимості. 1960 року остаточно реабілітований.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни I та II ступенів, Трудового Червоного Знамені, Дружби народів.

Роман «Дети Арбата», написаний ще у 60-х роках і опублікований тільки 1987 року, був одним з перших творів про долю молодого покоління тридцятих років, часів великих втрат і трагедій, роман відтворює долі цього покоління, намагаючись розкрити механізм тоталітарної влади, зрозуміти «феномен» Сталіна і сталінізму.

1989 виходить друком його продовження «Тридцать пятый и другие годы». 1990 року -роман «Страх», 1994 — «Прах и пепел». У романі «Прах и пепел» використані елементи автобіографії (Саша Панкратов).

1995 року виходить «Собрание сочинений в семи томах». Пізніше — автобіографічний «Роман-воспоминания» (1997).

Книги видані в 52 країнах, загальним накладом понад 20 мільйонів примірників. 2005 року вийшов телесеріал «Дети Арбата».

Анатолій Рибаков — лауреат Державних премій СРСР і РРФСР, був президентом радянського ПЕН-центра (1989—1991), секретарем правління Спілки письменників СРСР (з 1991). Доктор філософії Тель-Авівського університету.