Сергій Єсенін
Сергій Олександрович Єсенін народився у вересні 1895 р. в селі Константинові Рязанської губернії в родині заможних селян. Дитинство його пройшло в будинку діда Федора Титова, куди мати повернулася в 1899 р., після того як тимчасово розійшлася з чоловіком. У 1904 р. Єсеніна віддали в Костянтинівське земське чотирирічне училище, а в 1909-м відправили продовжувати навчання у другокласну церковно-вчительську Спас-Клепиковську школу. У 1912 р., після закінчення школи, він поїхав до Москви з твердим наміром присвятити себе віршуванню. У 1913 р. Єсенін влаштувався працювати в друкарню Ситіна - спочатку вантажником, а потім коректором.
Ось що він пише про себе: «Родился в 1895 году 21 сентября (по старому стилю) в Рязанской губернии. С двух лет был отдан на воспитание довольно зажиточному деду по матери, у которого было трое взрослых неженатых сыновей, с которыми протекло почти все мое детство. Дядья мои были ребята озорные и отчаянные. Трех с половиной лет они посадили меня на лошадь без седла и сразу пустили в галоп. Потом меня учили плавать. Дядя Саша брал меня в лодку, отъезжал от берега, снимал с меня белье и, как щенка, бросал в воду. Я неумело и испуганно плескал руками и, пока не захлебывался, он все кричал: «Эх, стерва! Ну, куда ты годишься?» «Стерва» — у него было слово ласкательное. Среди мальчишек всегда был коноводом и драчуном и ходил всегда в царапинах. За озорство меня ругала только одна бабка, а дедушка часто говорил бабке: «Ты у меня, дура, его не тронь, он так будет крепче!»
Сергій Єсенін дуже не любив, коли його називали поетом «з низів». Він завжди говорив: «Я просто поет». Сільського юнака з копицею золотого волосся і волошковими очима естетствуючі навкололітературні шари ще довго сприймали як простачка. Олександр Блок гаряче підтримав юне дарування, і незабаром Єсеніна стали друкувати в усіх передових літературних журналах. У літературних колах постійно обговорювалася і особисте життя Єсеніна, пов`язані з ним скандали, бешкети. Єсенін, дуже любив розиграші, із задоволенням грав роль гуляки, випивохи і забіяки.
В Наприкінці грудня 1925 Єсенін приїжджає з Москви в Ленінград. У ніч на 28 грудня в готелі «Англетер» Сергія Єсеніна вбили спецслужби, інсценувавши самогубство.
Тіло Єсеніна було перевезено до Москви для поховання на Ваганьковському кладовищі. Похорони були грандіозні. За свідченням сучасників, так не ховали жодного російського поета.
