Любов Сирота

Народилася у 1956 році в Казахстані. Дитинство і юність пройшли в столиці Киргизії Фрунзе (нині Бішкек). Писати вірші почала в ранньому віці. В юності була членом міського літоб’єднання «Гірські Зорі». Перші твори друкувалися в періодиці Киргизії. У 1975 році майбутня письменниця переїхала з батьками до України, де закінчила філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.

Працювала керівником літературного об’єднання, а з 1983 року керувала літоб’єднання «Прометей» ДК «Енергетик» в місті Прип’ять, де до Чорнобильської катастрофи та евакуації мешкала з маленьким сином Олександром. Після евакуації з Прип’яті Любов Сирота організувала творчу групу прип’ятчан, щоб віршем, піснею, слайдами та фільмами нести правду про місто енергетиків та його людей, за що була нагороджена премією ім. Олександра Бойченка.

До 1992 року працювала редактором художніх фільмів у ТО «Промінь» київської кіностудії ім. О. Довженка. Нині на пенсії, продовжує літературну діяльність.

До талановитої письменниці Любові Сироти міжнародна слава прийшла після виходу збірки лірики «Ноша» і спільної роботи з режисером Роланом Сергієнко над сценарієм фільму «Порог». Це були одні з перших творів про Чорнобильську трагедію - розказана прип’ятчанкою хроніка людського подвигу і безсилля, боротьби та болю.

Через тридцять років після найбільшої екологічної катастрофи ХХ століття твори Любові Сироти видані англійською та іспанською, італійською і польською, німецькою та японською мовами. Її особистий біль і надія - в історії Ірини, героїні роману «Припятский синдром».