Накрила ностальгія. Книга дуже добра і легка. Сьогодні цього так бракує.

неожиданно...прочитала за один день на одном дыхании

Люблю читати Фоззі, коли в поганому настрої, бо знаю точно - насміюсь від душі! Так вийшло й цього разу. Взагалі, коли читаю книги Фоззі, складається враження, що переміщуюсь у часі років так на 20 назад і опиняюся на якійсь задимленій від цигаркового диму кухні з келихом чогось не дуже елітного. А поруч - добрий друг, якого чомусь не бачила пару років, і тепер він, вже добре вгашений, бо невимовно щирий, оповідає про всі свої пригоди, при тому зовсім не соромлячись сказаного і не добираючи культурних відповідників доволі гострих слів. Спочатку, звісно, важко сприймати, але потім, вже добре "набравшись" Фоззі, звикаєш і починаєш реагувати то здивуванням, то гнівом, то приступом дикого ржача. Книга гарна, реалістична, здатна підняти настрій. Тому, в кого його немає, як у мене в останнім часом, раджу почитати.

А остальных книг Фоззи в ближайшее время не ожидается? А то остальные отдал почитать, а их так и не вернули :(

мегакрута книжка