Закрити
Відновіть членство в Клубі!
Ми дуже раді, що Ви вирішили повернутися до нашої клубної сім'ї!
Щоб відновити своє членство в Клубі — скористайтеся формою авторизації: введіть номер своєї клубної картки та прізвище.
Важливо! З відновленням членства у Клубі Ви відновлюєте і всі свої клубні привілеї.
Авторизація для членів Клубу:
№ карти:
Прізвище:
Дізнатися номер своєї клубної картки Ви
можете, зателефонувавши в інформаційну службу
Клубу або отримавши допомогу он-лайн..
Інформаційна служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Якщо Ви ще не були зареєстровані в Книжковому Клубі, але хочете приєднатися до клубної родини — перейдіть за
цим посиланням!
Вступай до Клубу! Купуй книжки вигідно. Використовуй БОНУСИ »
РУС | УКР

Андрій Бондар

Андрій Бондар

Андрій Володимирович Бондар – поет, публіцист, перекладач. Член Асоціації українських письменників (1998). Лауреат премії видавництва «Смолоскип» (1997).

Народився 14 серпня 1974 року в Кам`янці-Подільському. У 1991—1994 роках навчався на філологічному факультеті Кам`янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам`янець-Подільський національний університет). 1994 року вступив до Києво-Могилянської академії (закінчив 2001 року).

Головний редактор газети Асоціації українських письменників (АУП) «Література плюс» (1998–2000), заступник головного редактора журналу «Єва» (2001—2002). Редактор літературної сторінки «Книжкова лавка» в газеті «Дзеркало тижня» (2001–2007). Колумніст «Газети по-українськи» (2006).

Дружина — письменниця Софія Андрухович. Донька Варвара (народилася 10 березня 2008 року).

Як поет дебютував 24 листопада 1993 року добіркою віршів у газеті «Подолянин» (Кам`янець-Подільський). Перша велика поетична публікація – 1997 року в журналі «Сучасність».

Поезія
«Весіння єресь» (Київ: Смолоскип, 1998).
«Істина і мед» (Одеса: Астропринт, 2001).
«Примітивні форми власності» (Львів: Піраміда, 2004).

Вірші Андрія Бондаря перекладено англійською, німецькою, французькою, польською, шведською, португальською, румунською, хорватською, литовською, білоруською мовами.

Переклади
Вітольд Ґомбрович «Фердидурке» (Київ: Основи, 2002)
Марек Лавринович «Погода для всіх» (Київ: Нора-друк, 2005)
Міхал Вітковський «Хтивня» (Київ: Нора-друк, 2006)
Павел Смоленські «Похорон різуна» (Київ: Наш час, 2006)
Оля Гнатюк «Прощання з імперією» (Київ: Критика, 2006) (передмова, розділи I—III)
Богдан Задура «Поет розмовляє з народом» (Харків: Фоліо, 2007) (співперекладачі: Дмитро Павличко та Микола Рябчук)
Катажина Грохоля «Ніколи в житті!» (Київ: Наш час, 2008)
Пйотр Заремба «Пляма на стелі» (Київ: Нора-друк, 2008)
Катажина Грохоля «Серце на перев`язі» (Київ: Наш час, 2009)
Войцех Тохман «Ти наче камінь їла» (Київ: Наш час, 2009)
Катажина Грохоля «Я вам покажу!» (Київ: Наш час, 2010)

Есеїстика
«Авторська колонка» (спільно з Миколою Рябчуком, Світланою Пиркало, Віталієм Жежерою) (Київ: Нора-друк, 2007).

Літературознавчі праці
«Проти поетів» Вітольда Ґомбровича як романтизм після модернізму // Наукові записки НаУКМА. Філологія. — Т. 17. — 1999. — С. 92—94.
Поема М. Бажана «Сліпці» як текст-виклик: спроба теоретичного моделювання // Сучасність. — № 12. — 1998. — С. 70—87.
«Стадія ламання» М. Рильського (1929—1934): спроба дискурсивного аналізу // Наукові записки НаУКМА. Філологія. — Т. 4. — 1998. — С. 60—63.
Новітня українська поезія: генерація ікс, або отруєння голосом невідомого // Дивослово. — 1998. — № 2. — С. 2—5. — (У співавторстві з К. Ботановою).

Нагороди
Лауреат премії видавництва «Смолоскип», 1997