Закрити
Відновіть членство в Клубі!
Ми дуже раді, що Ви вирішили повернутися до нашої клубної сім'ї!
Щоб відновити своє членство в Клубі — скористайтеся формою авторизації: введіть номер своєї клубної картки та прізвище.
Важливо! З відновленням членства у Клубі Ви відновлюєте і всі свої клубні привілеї.
Авторизація для членів Клубу:
№ карти:
Прізвище:
Дізнатися номер своєї клубної картки Ви
можете, зателефонувавши в інформаційну службу
Клубу або отримавши допомогу он-лайн..
Інформаційна служба :
(067) 332-93-93
(050) 113-93-93
(093) 170-03-93
(057) 783-88-88
Якщо Ви ще не були зареєстровані в Книжковому Клубі, але хочете приєднатися до клубної родини — перейдіть за
цим посиланням!
Вступай до Клубу! Купуй книжки вигідно. Використовуй БОНУСИ »
РУС | УКР

Таня Келєова-Васілкова

Таня Келєова-Васілкова — «Две жизни»
уривок з книги
Таня Келєова-Васілкова

Таня Келєова-Васілкова народилася 7 квітня 1964 року в Хомутові (Чеська Республіка). З 4-х років живe в Братиславі, де вчилася в гімназії, а потім на філософському факультеті Університету Коменського (спеціальність — журналістика). Після закінчення Університету працювала журналісткою, а з 1997 року професійно займається письменницькою діяльністю. Заміжня, має 3-х дітей — сина Міхала і двох дочок Вероніку та Таню. До членів родини Васілкових вже кілька років відноситься і собака Бара.

Письменниця вже видала понад двадцять романів, продано більше мільйона примірників її книжок. Вона одна з найуспішніших авторів Словаччини. Письменниця удостоєна премій «Золота книга» і «Платинова книга». Інші нагороди: Panta Rhei Awards — 1 місце у категорії «Словацький автор 2009 року» та «Словацький автор 2011 року».

Автор про себе:

«Кривила б душею, якби стверджувала, що з народження мріяла про те, що колись стану письменницею. Навпаки, мені це навіть в голову не приходило. Ні я сама, ні мої сни не були такими відважними, по правді кажучи. У п’ятнадцяти-шістнадцятирічному віці я хотіла бути вчителькою початкових класів або вихователем в дитячому будинку. Мої уявлення про майбутнє були пов’язані з роботою з дітьми. Лише набагато пізніше я зрозуміла, що мене дуже приваблює друковане слово, і це мені близьке. Саме тому вчилася на журналіста. Але коли працювала редактором, відчувала, що це не моє. Короткі публікації мене обмежували, я відчувала, що не сказала усього, що хотіла... І так, з часом, почала писати романи».