Хроніки Амбера. П’ятикнижжя Мерліна. Том 2

Я нарешті прочитала обидва томи і що я вам скажу, ця книга просто як ніби написана зовсім іншою людиною. Настільки прекрасна історія в першому томі, захопливий світ магії, сильний герой, вмотивований навіть з втратою пам'яті, він лишається наймовірно цікавим персонажем. І настільки історія ні про що в другому томі. По перше, друга частина починається про нового персонажа. Світ той самий, правила магії нам показуються з протилежного джерела. Схоже на магію Хаосу (2книга) і магію Порядку (1 книга). Магія Хаосу здається просто не має жодних меж і жодної ціни, навідміну від магії Порядку, яка обмежена магічними предметами і першотворцями її. Але при цьому 800 сторінок 2го тому, магія Хаосу буде представлена як всемогутня але нікчемна, постійно в зіткненні герой ніби перемагає магією Хаосу, але джерело Хаосу програє навіть героєві по силі. Повний дисонанс від такого опису балансу сил і магії. Схоже на якесь непродумане непорозуміння. Рекомендую лишити тільки прекрасні спогади про перший том і закінчити історію на цьому. 2 зірочки тільки за перші вступні події, вони дійсно змогли зацікавити, а друга половина вже дочитувалась із принципу, а не цікавості