Сергій та Марина Дяченко

Сергій Дяченко закінчив сценарний факультет ВГІКу у 1980 році (до цього працював вченим, психіатром та генетиком; кандидат наук). Член Союзу кінематографістів СРСР з 1987 року, Союзу письменників СРСР з 1983 року. Автор багатьох сценаріїв художніх і документальних фільмів, лауреат низки міжнародних премій в області кіно, лауреат Державної премії України.

Найбільш відомі його фільми — документальні картини «Генетика и мы», «Звезда Вавилова», шестисерійний художній телефільм «Николай Вавилов».

Марина Дяченко закінчила Київський театральний інститут у 1989 р., актриса театру і кіно. Член Союзу письменників України з 1998 року. Марина і Сергій стали подружжям у 1993 році. З того часу пишуть в співавторстві в жанрі фантастики.

Марина і Сергій Дяченко дебютували як співавтори у 1994 році — їх перший роман «Привратник» було відзначено премією «Кришталевий стіл» КЛФ «Зоряній шлях» та визнано найкращим дебютом на «Євроконі-96». Видали, переважно в найбільших видавництвах Москви та Санкт-Петербургу, 100 авторських книжок (разом з перекладами та перевиданнями) загальним тиражем понад 1 мільйон екземплярів, стали лауреатами багатьох російських та міжнародних літературних премій. На загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» в Глазго (Шотландія), голосуванням представників 24 країн визнані найкращими письменниками-фантастами Європи. 

На другому конгресі фантастів Росії «Странник-97» роман «Шрам» було відзначено премією «Меч в камне» як найкращий твір в жанрі фентезі 1995-1996 років. Роману «Ведьмин век» була присуджена літературна премія журналу «Радуга» за 1997 рік та приз «Зиланткона» — «Большой Зилант» (Казань-1998). У 1999 році на конгресі фантастів «Интерпресскон-99» (Санкт-Петербург) твір «Горелая Башня» відзначено премією «Интерпресскон». На четвертому конгресі фантастів Росії «Странник-99», роман «Пещера» було відзначено премією «Лунный меч» і визнано найкращим твором в жанрі містичної літератури 1997-1999 років.